 Цифрові фотоапарати дозволяють навіть новачкам реалізувати на практиці прекрасні можливості режиму макрозйомки. Більшість цифрових камер в режимі "макро" в змозі проводити зйомку з близьких відстаней, аж до 1-5 див. Тому фотограф може відобразити достатньо крупним планом дрібні об'єкти - квіти, комах, монети...
Зйомка з дуже близької відстані - це один з ефектних творчих прийомів навіть для початкуючого фотолюбителя. Трохи досвіду, трохи терпіння - і ви отримаєте різноманітні з тематики і вельми ефектні зображення. Уважно вглядівшись в світ природи зблизька, можна відобразити незвичайні сцени, з деталями, що тонко пропрацювали, і соковитою фактурою об'єктів. Такі знімки зазвичай викликають у глядачів величезний інтерес.
У фотографії розрізняють зйомку загальним, середнім і крупним планами. Загальний план підійде, наприклад, при роботі над пейзажем, середній - це, скажімо, зйомка людини в повне зростання, а крупним планом зазвичай робляться портрети. Рідше застосовується, так би мовити, особливо крупний план, поширений насамперед в кінематографі. Він дозволяє відобразити окремі частини лиця, найчастіше - очі. Зйомку ще крупнішим планом відносять до макрозйомки. В цьому випадку об'єкт знімається майже у натуральну величину, тобто лінійний розмір оптичного зображення близький до лінійного розміру предмету. При цьому на відбитку, зробленому, звичайно, із збільшенням, можна побачити значно більше деталей, чим при спостереженні за об'єктом із звичайної відстані. Оптимальною прийнято рахувати дистанцію, рівну в середньому 250 мм.
Щоб ще чіткіше уявити собі, що ж таке макрозйомка, звернемося до поняття "Масштаб зображення". Під масштабом розуміють відношення лінійного розміру оптичного зображення об'єкту у фокальній плоскості фотоапарата (тобто на фотоплівці звичайної камери або на світлочутливій матриці цифрової моделі) до реальних розмірів предмету. Це співвідношення називають також лінійним збільшенням. А за макрозйомку вважають вид зйомки, при якій масштаб отримуваних зображень на фотоматеріалі лежить в межах від 1:10 до 5:1 (як затверджується в класичній енциклопедії "Фотокінотехніка" під редакцією Е. А. Іофіса, 1981 р.). Масштаб роздрукованої картинки (відбитку) зростає на коефіцієнт збільшення при друці. Це означає, що якщо початковий масштаб зображення близький до одиниці, то на відбитку ми розглядаємо об'єкт як би через збільшувальне скло. Тому в даному випадку зазвичай видно ті деталі об'єктів, які важко відмітити в звичайних умовах.
Переваги "цифри" для макрозйомки
Для зйомки особливо крупним планом цифрова фотокамера, поза сумнівом, підійде. Більшість моделей зазвичай оснащена спеціальним режимом, який дозволяє виконувати зйомку укрупненим планом (з відстані декілька сантиметрів) без спеціальних пристосувань. Окремі фотокамери мають навіть два піддіапазони - "макро" і "супермакро". Проте найчастіше моделі мають в своєму розпорядженні тільки варіант "макро". Проте деякі з них дозволяють фотографувати з відстані аж до 1-2 див. Правда, не дуже багато камер забезпечують мінімальну дистанцію фокусування в межах до 1 див. Це, наприклад, Nikon Coolpix 5400, Fujifilm Finepix S602z, Fujifilm Finepix S7000, Ricoh Caplio Rr1, Ricoh Caplio Rr30 і Ricoh Caplio G3. Деякі моделі від Nikon Olympus і Pentax дозволяють фотографувати з відстані 2 див. Мінімальна відстань зйомки для переважної кількості моделей в режимі макрозйомки складає від 5 до 20 див. При цьому можна відзначити, що для камер любительського класу мінімальна дистанція фокусування знаходиться переважно в межах 10-20 см, для апаратів середнього класу - 5-10 см, а у напівпрофесійних камер це значення часто менше 5 див.
Технічно макрозйомка за допомогою цифрової камери достатньо проста: натиснення спеціальної кнопки (з піктограмою, що нагадує силуетне зображення тюльпана) переводить фотокамеру в режим макрозйомки. Це дозволяє фотографувати зблизька без перебудови оптичної системи камери і без застосування додаткових пристосувань. Для збільшення масштабу зйомки в деяких моделях фотокамер все ж таки передбачено використання додаткової оптичної насадки, що нагвинчується на оправу об'єктиву.
Розмір світлочутливої матриці фотокамери середнього класу з вбудованим об'єктивом складає, як правило, 1/1,8 або 2/3 дюйми. Реально це означає, що в "повне зростання" можна відобразити невеликих комах (бджолу, жучка, джмеля), а також дрібних предметів, наприклад, ювелірних прикрас, монет, значків і тому подібне В менш крупному масштабі вийде сфотографувати квіти, деталі предметів побуту або окремі частини лиця.
Максимальний масштаб зображення для цифрової камери не перевищує 1:2,5-1:3. Для форм-фактора світлочутливої матриці 1/1,8 дюйма (поширений розмір для камер середнього класу) розмір матриці по довгій стороні рівний близько 7,2 мм. Отже, при розмірі відбитку 15х20 коефіцієнт збільшення рівний приблизно близько 28 крат, а масштаб зображення складе близько 11:1-9:1. Іншими словами, досяжне збільшення об'єкту зйомки до 10 крат на відбитку при помірному його форматі.
Слід згадати ще про одну особливість макрозйомки цифровою фотокамерою - великій глибині різкості. При макрозйомці традиційною аналоговою фотокамерою глибина різкості зазвичай мала. Це обумовлено значною велічиной фокусної відстані об'єктиву. І чим воно більше (що переважно при великоплановій зйомці), тим менше глибина різкості, точніше, глибина простору, що різко зображається. Відомо, що існують зворотна квадратична залежність глибини простору, що різко зображається, від фокусної відстані і лінійна залежність від відстані до об'єкту зйомки. Таким чином, при рівному масштабі зйомки велика глибина різкості забезпечується короткофокусними об'єктивами. Фокусна відстань об'єктивів цифрових фотоапаратів у декілька разів менше, ніж у плівкових. Тому глибина простору, що різко зображається, при рівному масштабі зйомки більше в декілька крат. (Для зручності користувачів реальне значення фокусної відстані об'єктивів цифрових апаратів часто приводиться до еквівалентної фокусної відстані для об'єктиву узкопленочной камери).
(с) Борис Семенов
|
